| Схема |
[червень. 3-є, 2008|10:00 am] |
Світову економічну систему можна схематично зобразити як три суміщені площини:
Ринок товарів і послуг - це основа економіки. На цьому ринку працюють підприємства, які здійснюють виробництво і укладають договори про купівлю-продаж, а отже, продукують ВВП. Інші два ринки одночасно і залежать від ринку товарів і послуг, і обумовлюють його функціонування.
Для того, щоб виробництво товарів і послуг могло відбуватись, необхідні два фактори: робоча сила і капітал. Робочу силу постачає ринок робочої сили, де люди пропонують свій час, інтелект і фізичну силу за певну ціну (зарплату). А капітал постачають фінансові ринки, тобто банки. Банки також купують і продають цінні папери, так чи інакше пов'язані з виробництвом (наприклад, деривативи).
Економічну систему можна уявити як триповерхову будівлю, де на другому поверсі розташований офіс великої компанії. На першому поверсі - біржа праці, де ця компанія набирає собі працівників. А на третьому - відділення банку, де видаються кредити, і біржа, де торгують цінними паперами. |
|
|
| СОТ |
[лютий. 5-е, 2008|03:04 pm] |
Сьогодні офіційно вступаємо до СОТ, нарощуючи здорові м'язи на дистрофічних кінцівках наших економічних відносин зі світом. Незалежно від факторів, які зробили можливим приєднання до СОТ, ця формальність затверджує на папері досить важливу перемогу над селянським протекціонізмом (історично домінантним в українській незалежності!). Як-не-як, саме завдяки СОТ та її попередникові середні митні тарифи в світі зменшилися з 40 до 4% з 1947 по 2007 рік. Українських ринкових "реформаторів" не може не тішити, що для нас поступово став реальністю вибір, зроблений західним капіталізмом у 20-му сторіччі - дерегуляція, вільна торгівля та мобільність факторів виробництва. Так склалося, що саме ці тенденції стали визначальними для економічної глобалізації, в якій Україна тільки-но починає брати участь. Про теоретичні переваги економічної лібералізації (а саме вона є стрижнем діяльності СОТ) говорено в підручниках, про її теоретичну небезпеку - теж, але поза підручниками все підказує, що НЕ лібералізувати від страху хижої глобалізації - це все одно, що не вчити дитину ходити, щоб не впала й не набила синця. Тому - віват!
Доречно згадати, що СОТ зараз переживає вельми непростий період. Ця організація, яка замінила GATT (General Agreement on Tariffs and Trade) в 1995-му році, свого часу запровадила чимало конструктивних речей у світових неґоціях - почала брати участь у регулюванні ринку послуг (на які сьогодні припадає 70% ВВП Євросоюзу), зацікавилась питаннями інтелектуальної власності і - last but not least - створила орган для розгляду торгівельних конфліктів між членами СОТ. Але вже на початку 2000-х років СОТ наразилась на небезпечний челендж - підозрюю, з бажання віддати належне тогочасній "міленарній" моді. Я маю на увазі декларацію СОТ про прагнення "поставити лібералізацію світової торгівлі на службу економічному розвитку", що мало б означати порозуміння "бідних" із "багатими", "Півночі" з "Півднем", а села - з містом. На ділі ж африканська бавовна досі не має доступу на дбайливо субсидовані європейський (ЄС) та американський (США) ринки, і шляхетні цілі 21-го сторіччя іржавіють на голій землі... Не час. А жаль.
Хтозна, чи відразу Україну перейматимуть проблеми глобального розвитку. Думаю, мине скількись часу, доки ми вичистимо власні тарифні стайні на багатосторонньому рівні. Але, як би не розвивались наші переговори в новій ролі, вже уявляю, скільки позовів проти України подаватимуть інші члени, які щиро чекають від нас справжнього ліберального господарювання :) У скількох міжнародних битвах гартуватимуться українські правники-економісти :) Скільки непомітних бар'єрів ще намалюють українські крючкотвори на шляху вільного пересування товарів і послуг :) Але це буде потім. Кількісні ефекти приєднання до СОТ стануть помітними за півроку-рік після ратифікації, а поки можу тільки привітати світові ринки з вайлуватим, але перспективним фрешменом. |
|
|
| 14.01.2008, remise des polos |
[січень. 14-е, 2008|09:41 pm] |
Сьогодні фінансисти-п'ятикурсники отримували від дирекції светри з символікою "Sciences Po Finance et Stratégie". Мені до цього ще принаймні рік, але сама подія була цікава. З цієї нагоди директор Sciences Po сказав кілька слів щодо міжнародного фінансового сектору, і зокрема таке: "Як молоді професіонали ви маєте шанс на стрімкий початок кар'єри саме сьогодні завдяки позитивним змінам останніх років. По-перше, ваш диплом ще ніколи не цінувався настільки високо, як сьогодні - і на французькому ринкові праці, і поза ним. По-друге, саме зараз покоління бебі-бумерів виходить на пенсію, звільняючи тисячі перспективних місць для вашої генерації. Тому, навіть якщо рекрутери великих компаній завжди мають моральну перевагу над кандидатами на співбесідах (і так і повинно бути!), саме зараз їхні кадрові потреби дуже високі і якнайкраще відповідають тому, що ви можете їм запропонувати". Отака суміш (само)впевненості, мак'явелізму та сумлінності щодо власних обов'язків. Потім узяв слово наш випускник і президент PricewaterhouseCoopers Франція - патерналіст-позитивіст, як і личить по тридцяти двох роках славної діяльності.
Одна обсервація: на цьому зібранні в амфітеатрі було стільки стомлених облич! Вродливих, високочолих, невимовно яснооких і вдумливих, але таких стомлених і дещо зужитих... Такі обличчя бувають у людей, які здобувають знання через сумніви, а здобувши, не можуть ними насолодитися, бо ці знання тільки ще переконливіше ілюструють недосконалість світу (зокрема фінансового). Інтелектуальний катарсис. |
|
|
| Forum des entreprises |
[листопад. 15-е, 2007|11:56 am] |
Хотіла б написати про Форум підприємств, який був у нас в Інституті минулого тижня і зібрав понад сотню потенційних роботодавців. Я поговорила десь із двадцятьма, охопивши майже всі сектори (крім реклами-піару та адвокатських контор).
1. Склалося враження, що французький аудит на серйозному безхліб'ї - кажуть, навіть без досвіду наш випускник може за тиждень-другий стати аудитором якогось (вибираю навмання) Кей-Пі-Ем-Джі. Без тестів, без іспитів, а головне - без знайомств. Цікаво, як-то сприймуть мій французький диплом аналогічні компанії в Україні?
2. Фінансистові легше знайти роботу в суто фінансовій канторі (Делойт або Капжеміні, ілі Морґан Стенлі, а то й Ротшильд), ніж у corporates (Лореаль, Майкрософт, Шелл чи там Ґуґл). З першою наш фінансист говорить спільною мовою, оперує спільними поняттями і має спільні пріоритети. Другі постійно адаптують фінансовий аналіз до своїх комерційно-маркетингових справ, тому фінансова абстракція (така мила авторці цих рядків) в них на порядок нижча...
3. ...але це не означає, що вони її не цінують. Найлегше влаштуватись на пристойну роботу в corporate'i якраз після кількох років у суто фінансових закладах - наприклад, інвестиційних банках...
4. ...але, якщо вже ти маєш гарну роботу в такому банкові, то навряд чи захочеш її покинути, бо це і цікаво, і динамічно, і впливово, і лукративно. JP Morgan вже не перший рік порушує студентські сон і апетит - це королівська робота, щиро вам кажу, але задля неї часом доводиться відрікатися від безлічі інших шансів... От коли розумієш справжній челендж суспільного лібералізму. |
|
|
| Comptabilité |
[жовтень. 25-е, 2007|12:45 pm] |
|
Єдине, що є негарного в бухгалтерії, - це звучання слова "бухгалтерія". Англійське "accounting" вже лунає значно діловіше, а французьке "comptabilité" взагалі натякає на щось небуденне. Засобами французької мови з мінорного головбуха можна зробити витонченого "expert comptable" (експéр контáбль). Як то кажуть, не місце людину красить, а людина місце :)
Але в тім-то й річ, що бухгалтерію не треба красити - вона й так узяла все найкраще: від математики - досконалість арифметичної абстракції, від фізики - закон збереження матерії, а від реального (економічного) життя - всі його барви. Найдетальніше ці барви відтворює, ясна річ, бухгалтерський журнал - там хронологічно записано, коли, де і якими грішми здійснюються всі операції компанії. Наступний документ - головна книга - містить ті ж дані, але класифіковані за балансовими рахунками. Варто стати бухгалтером хоча б для того, щоб вивчити всі категорії цих рахунків - скажімо, у французькому праві повний перелік категорій видається на 33-х глянцюватих сторінках у восьми кольорах. У великих компаніях динаміка кожного з цих рахунків щодня документується сотнями, а то й тисячами папірців - уявляєте, скільки сюжетів можна прочитати в таких архівах?!
І ціла ця розмаїтість настільки гнучка, компактна і непретензійна, що її вершиною наприкінці року стають ДВІ непоказні сторінки. Перша з них - баланс (balance sheet), а друга - звіт про фінансові результати (income statement). Візуально баланс корпорації "Apple" ледве чи відрізняється від баланса магазину "Хліб" у райцентрі Ярмолинці. Цей цілковитий брак елітизму унаочнює стару істину про те, що можна служити великим ділам і не ставати жертвою зовнішніх ефектів. І в цьому - одна з найбільших принад бухгалтерського обліку. |
|
|
| Маніфест, або Money-Fest |
[жовтень. 15-е, 2007|07:34 pm] |
|
Після двох років блоґерського досвіду яко Феріке починаю тематичний журнальчик про фінансовий аналіз. Він має бути і доповненням, і проміжним підсумком для, і відпочинком від моїх студій у Sciences Po Paris з вересня 2007 по червень 2009 року.
Тут час від часу з'являтимуться тексти про бухгалтерський облік, стратегії підприємства, фінансові ринки, фіскальність та публічні фінанси. Це будуть конспекти з актуальних питань, особисті роздуми чи огляди фінансових публікацій. Під окремим теґом можуть траплятись макроекономіка та елементи економічної політики - як особисті зацікавлення.
Всі записи тут публічні, а всі коментарі - бажані. Кожен, хто додасть цей журнал до друзів, матиме на одного взаємного френда більше.
А зараз трохи про мене: мені скоро 21 рік, вчуся в Парижі на спеціалізації "Фінанси та стратегії", люблю географію, ковзани та фотографувати, захоплююсь питаннями євроінтеграції. Хочу стати одночасно фінансовим аналітиком, журналісткою, викладачкою і акторкою.
Дякую і до зустрічі! |
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
finansy